Інформацію, коли її багато, варто записувати. Але якщо її дуже багато, то, щоб не заплутатись у записах,  окремі положення (речення, числа, слова, будь що...) підсвідомо починають складати у певні структури, наприклад рядочки, або стовбці. Списки нумеровані або марковані - це прообраз найпростішої таблиці. Такі списки ми називатимимо лінійними структурами даних. Приклади: звичайний список покупок, коли ми йдемо до магазину, простий рецепт страви, чи лікарняний рецепт який ми несемо до аптеки.

Для створення такиїх списків можна використовувати звичайний щоденник, блокнот чи застосунки типу Google Keep (дуже раджу спробувати -  корисний,  простий і безкоштовний). Таких застосунків сила силенна. Знайдіть собі до душі і користуйтесь.

Інколи лінійний порядок можна замкнути в кільце. Наприклад, порядок польових робіт впродовж цілого року. Наступного року він майже повністю повториться, чи не так? То навіщо знову переписувати те саме. Лише доповнюємо, або  редагуємо торішній список, і все. Також до такої моделі збереження даних тяжіє річний план роботи закладів освіти. Перелік свят, канікул, днів народження тощо,  також майже не змінний. Тому варто мати якийсь шаблон (або циклограму)  на основі якої будувати  планування роботи.

Цікавіші структури даних виникають, коли ми деталізуємо окремі записи для більшого  розуміння шляхів виконання поставлених задач. В таких структурах більш загальні речі є батьківським елементом, а залежні від них стають дочірніми. Дочірні, в свою чергу можуть деталізуватися далі. Таким чином ми виходимо на ієрархічні структури даних. Простими лінійними записами тут не обійтись. Для деревоподібних, ієрархічних  записів пристосовані спеціальні програми типу MaindMap. Див мал. знизу.

Інколи можна обійтись без таблиць. Наприклад, планування курсу викладання якогось предмету набагато наглядніше представити саме за допомогою таких розумових карт. Тоді краще зрозуміла загальна картина стану виконання програми як для вчителя так і для учня.

А навіщо тоді таблиці?  За їх допомогою ми збиратимемо повний набір даних про об'єкти, що мають однаковий набір цих даних. Такі об'єкти ми називатимемо "однокласниками", тобдо об'єктами одного класу. Наприклад, таблиця фізіологічних даних учнів одного віку. В відповідних полях ми записуватимемо наступні  дані: Прізвище_Ім'я, Дата народження, Вага, Ріст, Група_крові тощо. Оскільки такі параметри властиві кожному з учнів, то зручно записати це у вигляді таблиці, де стовбці - відображають порядок параметрів, а рядки відповідають кожному з учнів.

Важливо, щоб стовбці були правильно підписані зверху, Тоді така таблиця перетворюється на елементарну базу даних в якій легко відшукати будь яку інформацію. 

Табличні процесори - програми, що дозволяють швидко будувати, заповнювати, аналізувати та роздруковувати табличні дані. Насправді, інструменти для створення таблиць є в багатьох інших програмах.

Наприклад WORD - суто текстова програма, з претензіями на видавничу систему. Так, за допомогою WORD можна робити таблиці, але вони чомусь часто виходять з під контролю і керування ними ускладнюється, особливо, коли вони стають великими. Чому так? Чи можна з цим щось зробити? Можна. Переходьмо на EXCEL. Ця програма створена для таблиць. Іх краще створювати, оформляти, аналізувати дома, тобто, в табличному процесорі, а потім копіювати чи експортувати куди інде. (Можна і в WORD і в PowerPoint  і в Pubisher). Тоді ніяких проблем не буде,

Щодо форматування. На першому майстер-класі ми розглянули наступні інструменти.

• Виділення діапазонів - основна навичка для володіння табличними процесорами. 
• Границі  - необхідні, бо розкреслена табличка на листку EXCEL не відображається в друкованому документіі. Всі таблички треба обов'язково доповняти границями клітинок.
• Зафарбовування клітинок дає можливість не переплутати стовбці коли таблиці достатньо великі.
• Централізація вмісту клітинок по горизонталі та по вертикалі.
• Колір, величина та шрифт тексту налаштовується так само як і в WORD.
• Об'єднання клітинок для створення складних таблиць - діло просте і наглядне.
• Добавляємо та знищуємо рядки та стовбці простим їх виділенням та застосуванням комбінацій клавіш [Ctrl] + [+] та  [Ctrl] + [-] відповідно.
• Якщо варто якийсь стовбець чи рядок сховати від перегляду, для цього є відповідний інструмент в контекстному меню EXCEL/ (Звісно, перед тим треба виділити необхідний стовбець чи рядок).
• Закріплення стовбців чи рядків дозволить не загубитися в дуже великих таблицях при їх прокручуванні. (Даний прийом працює лише для електронних таблиць)

В кінці майстер-класу слухачі були ознайомлені з альтернативними табличними процесорами. Особливо зупинились на хмарному варіанті, тобто Google Sheets. Хоча інтерфейс сервісу трохи не схожий на більшість аналогів, функціонал його достатньо потужний. Особливо цінним він буде з огляду на хмарні можливості спільної роботи, збору та поширення інформації тощо.

Журнал відвідування та фіксації виконанна ДЗ 

-----------------------------------------------------------------------------------------

Домашнє завдання №1

Засобами форматування табличного процесора EXCEL завершити форматування запропонованого нижче документа. 

Покликання на табличний документ >>

В якості зразка використайте  наступний PDF документ

Зразок виконання Домашнього завдання №1

Вказівки до виконання

Під час роботи зверніть увагу на:

• однакову ширину стовбців,
• колір верхньої та  лівої сторони таблиці,
• централізацію тексту в клітинках,
• заголовок над таблицею (злиття клітинок та централізацію тексту)
• верхні рядки  та ліві стовбці  повинні буди закріплені і при прокручуванні таблиці вони повинні лишатися на місці.

Завдання здаємо у вигляді файлу *.xlsx (формат EXCEL 2007 і більш пізніших версій) .

Файл присилаємо на пошту metiska64@gmail.com

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Нижче ви зможете побачити покликання на відеозапис заняття.