Ідея такої зустрічі виникла на тлі занепокоєння станом якості викладання шкільного курсу інформатики вцілому,  та ситуацією пов'язаною із необхідністю інтенсифікувати роботу всіх ланок  підготовки молодих спеціалістів для нашої економіки, яка пришвидшеними темпами повинна ставати на нормальні індустріальні рейки. На думку організаторів: Керівника Лабораторії інформаційних технологій та заступника директора з ІТ ВФМЛ №17, голови методчного об'єднання інформатиків міста, Народного вчителя України - Пасіхова Юрія Яковича та консультанта КУ "ЦПРПП ВМР", модератора спільноти вчителів інформатичної освітньої галузі - Мельника Тараса, час такого дискурсу вже давно настав. Плідна співпраця школи, профільних вишів та ІТ бізнесу дозволила б нам швидше шукати та "висмикувати" наверх гарну талановиту молодь. Також,  є спільне розуміння того, що є проблеми із сучаною середньою освітою які добре видно "зверху", і на які варто звернути увагу вчителям.

У спекотний літній день 29 серпня 2023 року у приміщені актової зали ВФМЛ №17 зібралось 60 учителів інформатики ВМТГ та  сусідніх територіальних громад. Серед запрошених спікерів були

Бісікало Олег Володимирович - доктор наук, професор, завідувач кафедри автоматизації та інтелектуальних інформаційних технологій ВНТУ та Коцюбинський Володимир Юрійович  - кандидат наук, доцент, керівник ІТ кампанії “Спільна справа” .  Даний круглий стіл був названий "Сучасні тренди ІТ освіти. Школа - ВНЗ - ІТ індустрія"  та був присвячений пошукам відповідей на такі  питання:

• Які недоліки сучасного абітурієнта, студента, джуніора на які варто звернути увагу вчителям?
• Як налаштувати конструктивну співпрацію між вишами, ІТ та школою?
• Як "розвернути" ІТ лицем до школи, щоб здобувачі середньої освіти побачили реальні задачі та запити галузі та робили більш свідомий вибір майбутньої професії.

У свому вступному слові я (М.Т.) навів приклад плідної співпраці Львівських вишів та ІТ кампаній із шкільнолю спільнотою, яка проявилась в багатьох  спільних проектах та грантах. З даним досвідом делегацію освітян Вінниці ознайомила директор ЦПРПП М. Львова Приставська Олександра Ігорівна в 2018 році. Зрозуміло, що взірцевою "франшизою"  для нас є організація учнівської наукової та винахідницької діяльності через стартапи, яка опирається на гранти від престижних вишів та промислових кампаній, що так поширена в Америці, Ізраїлі, Німеччині та інших розвинутих країнах. 

Трагічні події останніх років призвели до того, що Україна губить свій найдорожчий потенціал - талановиту молодь та вчителів. Настав час  переглянути підходи до навчальної діяльності, позашкільної та позаурочної роботи, щоб зацікавити наших дітей навчатися в наших вишах та шукати роботу в наших ІТ кампаніях. (Про небезпеку втратити український вчительський потенціал не варто вже й говорити. Згадаємо лише цьогорічну кількість вступників до фізмат факультету ВДПУ та жорсткий кадровий голод).  Тільки це може запезпечити нашій багатостраждальній країні умови для "великого індустріального стрибка". І як завжди, нажаль, подібні речі зручніше та швидше вирішувати на місцевому, регіональному  рівні. Самогуртування - одна з найкращих рис українців.

Олег Володимирович у свому слові  поділився багаторічними  спостереженнями за  абітурієнтами та студентами ВНТУ. Основні сучасні тренди наступні:  

• багато вступників при подачі документів не керуються свідомим вибором, а багато в чому покладаються на випадок зумовлений перепетіями демократизованої вступної кампанії після ЗНО. Зазвичай, у випускника є можливість подати заявки в кілька вишів одночасно. Всі переважно орієнтуються на гучну назву вишу та його рекламу. По суті, в специфіку навчальних програм, напрямки наукової роботи, якість матеріальної бази, переваги викладацького складу ніхто не заглиблюється. 
• відчувається поверхневість отриманих у школі знань зумовлена "кліповим" мишленням новітньої генерації,  бажанням  дітей  не заглиблюватись в шкільні науки занадто сильно.
• не вміння формулювати думку, та не бажання її записувати, що зумовлено загальною "неначитаністю" учнів (цитата - "... краще я створю ще два нових коди без опису  ніж опишу перший "). Зрозуміло, що заміна книжного читання-пошуку інформації через перегляд всіх контекстів на "екранне" читання заголовків та Вікі-автоматизацію пошуку знижує навичку висловлювати думку та простий словарно-термінологічний арсенал. Відчувається недостатнє володіння українською граматикою.  Щодо іноземних мов, та ж сама ситуація. Вивчимо, коли стане потрібно, а зараз досить Google - перекладача.
• низька вмотивованість особливо міських дітей. Кращі результати, зазвичай, показують діти з переферії. 

Володимир Юрійович в свому слові розповів про своїх однокласників -  випускників ФМГ №17, більшість з яких зараз займають провідні місця в ІТ та інших наукоємних галузях в Україні та за кордоном. Причиною цього  він бачить в системі роботи, яка склалася в цьому славному закладі. Головне в ній якісна і, головне, комплексна підготовка з математики, фізики, хімії, інформатики та і всіх інших  предметів (читай , STEAM підхід). Тому під реальні задачі, які часто потребують не тривіальних та  міжпредметних рішень, шукають таких же не тривіально мислячих та всебічно підготовлених спеціалістів. На ринку праці виграє той, чия підготовка більш повна.  В цьому якраз і є недолік сучасних магістрів, яким доводиться на-ходу довчати прогалини в загальній Science - підготовці.

Також, виступаючий підкреслив нездатність сучасних молодих спеціалістів правильно ставити та відповідати на питання. Було висуното припущення, що причиною цього є низька культура декомпозиції завдання на складові (читай, не навчені створювати алгоритми).

Володимир Юрійович запропонував провести курс лекцій для вчителів міста з питань управління ІТ проектами, що дасть загальне розуміння організації роботи в ІТ - кампаніях, та приведе до реальності уявлення про цю галузь. Також,  на прикладі пректу КПІ "Сікорський челендж" та Ізраїльського "Юнісфер" він наголосив на цінності подібних  стартап-шкіл для росту мододих науковців.

Юрій Якович наголосив на тому, що часто випускники та їх батьки користуються хибними уявленнями про ІТ-професію. Слухи про те, що всі ІТ-шники мають високі зарплати явно "перегріті". Цінують не будь-яких програмістів, цінують Гарних програмістів. А для того, щоб підготувати гарного програміста, треба в першу чергу гарно знати математику та фізику, як не дивно. В наведеному ним прикладі, на конференції "Синергія", що відбулася в Києві 2019 року,  один з директорів відомої ІТ кампанії "Епам" розповів, що найкращі результати в суто програмістській сфері показують якраз не люди з ІТ-підготовкою а колишні магістри-фізики Київського національного університету.

Юрій Якович виразив стурбованість тим, що сучасні тренди Нової Української Школи мають явний ухил в сторону заміни повноцінних курсів основних наукоємних предметів, як то фізика, хімія, математика на інтегровані курси, в яких розмивається важливість даних предметів для учнів в майбутньому. До того ж,  не радує той факт, що за останніми повідомленнями,  Всеукраїнські олімпіади, як важливий інструмент підготовки талановитої молоді, переходить під юристдикцію Малої академії наук, тобто в позашкілля, що, на його думку, ще більше спонукатиме відмовлятись від участі в ній учнів та вчителів. Також, він наголосив, що на ринку освітніх послуг помітним явищем стали ІТ-школи. Попри всі позитивні сторони цього явища, є думка, що основний посил цих закладів - інформатика це просто і отримати результат легко - мяко говорячи, хибний. 

В обговоренні також взяли участь вчителі.

Спільноту цікавило питання про Малу акдемію при ВНТУ, робота якої могла б бути більш проактивною. Вчителі підкреслили, що  спілкування зі справжніми науковцями може стати поштовхом для багатьох дітей обирати інженерні спеціальності.  

Також, вчителька інформатики ВТЛ Штельмах Інна,  розповіла про потужну профорієнтаційну роботу яку проводили спеціалісти КПІ ім Сікорського на базі її закладу. Як результат, найкращі випускники закладу обрали цей інститут для продовження своєї освіти. Вона запитала, чому подібна робота не проводиться в ВНТУ.

У своїй відповіді пан Бісікало сказав, що основна проблема в кадровому та фінансовому забезпеченні. На сьогодні подібна робота  в університеті проходить не системно, майже на добровільних засадах. Також, не треба відкидати той факт, що підготовлений, таким чином  випускник не обов'язково буде поступати в ВНТУ.  Але, не дивлячись на це, він завірив присутніх, що профорієнтаційна робота буде активізована.

В свому запиті від імені вительської спільноти інформатиків міста, Юрій Якович Пасіхов попросив викладачів ВНТУ оргагізувати  для вчителів міста кілька занять з основ об'єктно орієнтованого програмування.

На завершення,  вчителі міста висловили бажання щоб були організовані екскурсії для вчителів та учнів міста до IT-кампаній з метою ознайомлення зі специфікою їх роботи та визначення тих задач на які варто звернути увагу у середній школі.

Дякуємо всім учасникам круглого столу за конструктивну роботу.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

Для під'єднання у вайбер-групу учителів інформатики перейдіть за покликанням