4 січня на базі КЗ «Вінницький фізико-математичний ліцей №17 ВМР» у рамках «Зимових педагогічних студій» відбувся семінар на тему «Ознайомлення з концепціями об'єктно-орієнтованого програмування у школі». На заході були присутні 44 вчителі інформатичної освітньої галузі  - представники закладів освіти Вінницької міської та Вороновицької територіальних громад.

Актуальність теми обумовлена тим, що поняття об’єкта як набору взаємопов’язаних змінних - параметрів, властиве будь-якій  сутності навколо нас. При формуванні поняття об’єкта ми діємо за певним алгоритмом:

• наводимо приклади різних істот, предметів, явищ,  
  • пес Кузя, Земля, ялина, авто Тесла, нота Ля тощо
• виділяємо їх характерні властивості
  • Кузя – порода, колір, маса, кличка тощо,
  • Земля – назва, діаметр, відстань від Сонця, маса, тощо
  • Ялина – вид, висота, вік, діаметр стовбура тощо
  • Тесла – марка, вік, пробіг, колір, власник тощо
  • Ля – частота, гучність, обертони, тривалість тощо
• наголошуємо, що є множини подібних об’єктів які називаємо класами
  • Собаки
  • Планети
  • Дерева
  • Автомобілі
  • Звуки
• показуємо, що однокласники мають однаковий набір властивостей – параметрів
• для кожного з однокласників значення параметрів можуть бути різні.
• Важливо! Повний набір параметрів та їх конкретних значень однозначно визначає даний об’єкт. (приклад качиної ідентифікації)
• неповний набір параметрів, або невідомі їх значення не дають можливості однозначно визначити об’єкт (не можемо впізнати щось)
• вводимо поняття моделі, як об’єкта в якого залишена лише частина параметрів від об’єкта - оригінала (назвемо його прототипом) а іншими ми нехтуємо.
• вводимо поняття клона – тобто об’єкта в якого майже всі параметри і їх значення збігаються.

На прикладі комп`ютерних об’єктів, що  є моделями фізичних,   вводимо поняття «віртуальний». (Найкраще для цієї мети підходять «герої» та «предмети» в комп’ютерних іграх – симуляторах.)

Для ознайомлення з елементарними поняттями теорії об’єктів найкраще, на мою думку, підходить програмне середовище SCRATCH. (Особливо зверніть увагу на об’єкт менеджер та операцію клонування).

Аналіз змісту  чинних освітніх програм з інформатики 5-9, та 10-11 класів показує, що сам термін «об’єкт» постійно фігурує і тому його розуміння учнями дуже важливе. Буквально в усіх робочих середовищах які вивчаються в курсі інформатики, будь-то: текстові редактори, табличні процесори, конструктори презентацій, графічні -, 3D –  аудіо - , відео – редактори, HTML – генератори, навіть СКБД користуються об’єктами як основним поняттям та інструментом для роботи.

Наприклад, всі стандартні можливості комп’ютерних програм, як то: виділення, видалення, копіювання, групування,  комбінування, дублювання тощо, є нічим іншим як робота з об’єктами.

Також, важливим є розуміння того, що всі об’єкти для комп’ютера є нічим іншим, як впорядкованим набором чисел. Якщо учень подолає  цей рівень абстракції (схожий на прозріння Нео у фільмі «Матриця»), то є надія, що він здогадається як машина «думає» і таким чином наблизиться до глибинної суті програмування.

Органічно, що одною з найпопулярніших парадигм програмування на сьогодні є об’єктно – орієнтована, основна ідея якої перетворити всі змінні та код на об’єкти які мають певні набори властивостей (параметри), мають методи (вміють щось робити з цими параметрами), взаємодіють між собою (змінюють параметри один одного) та можуть створювати собі подібні об’єкти (клонуватися).

Серед переваг ООП в порівнянні з іншими парадигмами віділимо.

• «більш природна» структура програмного забезпечення, яка істотно полегшує його розробку та збільшує надійність,
• успадкування, поліморфізм,
• конструювання складних об'єктів з порівняно простих,
• збільшується показник повторного використання кодів і з'являється можливість створення бібліотек класів для різних застосувань.

Але ООП – доволі складна дисципліна, і за одну годину досконало розкрити її суть неможливо. Про це розповів присутнім спікер  - доцент кафедри Автоматизації та інтелектуальних інформаційних технологій ВНТУ, Сторчак Володимир Григорович. У презентації, що її представив доповідач, були висвітлені наступні питання:

• Що таке програмування
• Що таке мова програмування
• Парадигми програмування
• Критерії для вибору парадигми програмування
• Означення ООП
• Поняття класів та об'єктів
• Принцип спадкування
• Принцип поліформізму
• Принцип інкапсуляції
• Принцип абстракції

В обговорені взяв участь Пасіхов Юрій Якович. ВІн наголосив, що на даному етапі розвитку галузі є багато бібліотек готових класів та функції, що дозволяють обійтись без достатньо громіздкого конструювання власних класів. Зараз програмісти часто обходяться процедурним програмуванням з використанням різноманітних фреймворків. Це підтвердив доповідач. Зі свого власного досвіду роботи з першокурсниками політехніки він наводив приклади того, що коли студенти не вміють просто алгоритмувати в процедурній парадигмі, то і ООП для них буде недоступний. Навчити скласти математичну модель задачі, алгоритмувати її виконання та створити код з  у процедурній парадигмі  - це основна задача  сучасного вчителя інформатики. ООП, як спосіб побудови коду та парадигму в школі вивчати зарано, хоча загальне поняття про об`єкти та їх значення повинне бути сформоване. Це і стало основним висновком зустрічі.