Що таке анімація? Навіщо потрібні анімації в презентаціях? Як анімація покращує сприйняття матеріалу на екрані? Що можна витворити за допомогою анімацій? Ці питання ми розглянули на третьому майстер-класі курсу «PowerPoint на всі випадки життя».

Щодо анімацій, то на думку спочатку приходить кіно та мультиплікація. Насправді, рухоме зображення створюється послідовною демонстрацією кадрів на яких сфотографовано почергові статичні фази руху. Все діло в частоті зміни цих кадрів. Людина не помічає факт заміни картинки на іншу, якщо це відбулося швидше ніж 0,04 с (тобто, якщо ми будемо послідовно показувати людині кадри з частотою 25 кадрів за с). Ця особливість людської нервової системи була використана для створення кіно, а згодом і телебачення.

На фото нижче кіноплівка змотана в сувій. Добре видно, що послідовні кадри мало чим відрізняються. Невеликі зміни зображення відповідають послідовним фазам руху з періодом приблизно 0,02 - 0,04 с. Ось ці кадри, послідовно показані з вказаною частотою якраз і роблять ілюзію руху  на екрані.

Наступне фото - кінопроектор, за допомогою якого можна демонструвати кіно на великих екранах кінотеатрів. Прилад великий, важкий, стаціонарний, споживає багато енергії. Плівка часто рвалася, шкрябалася. Вартість плівки достатньо висока, бо в процесі її виготовлення використовувалось багато срібла. Але кіно - це ціла епоха в людській культурі. Тому даний прилад - цінний історичний експонат.

А це один з перших телевізорів. Хоча технологія отримання зображення принципіально інша, ефект анімації зображення все той же - послідовність кадрів - кіноефект.

Анімація, в перекладі означає оживлення чогось нерухомого. (Наприклад, «аніматор» – це той, хто оживлює дитяче свято рухливими конкурсами, флешмобами тощо. Або термін «Реанімація» – дослівно, «відновлення життя»).

Так от мультиплікація, або анімаційне кіно, як раз і є оживлення нерухомих графічних зображень. Згадаємо мальовану анімацію Уолта Діснея, лялькову або пластилінову анімацію.

На фото нижче бригада художників мультиплікаторів студії Уолта Діснея. Кожен 10 хвилинний мультик - це десятки тисяч малюнків-кадрів. Щоб таке намалювати треба було мати цілий колектив художників

Тепер мультиплікатори - малювальники працюють в набагато кращих умовах. В їх нелегкій роботі їм допомагають графічні планшети, комп'ютери тощо.

 

Але це мало допоможе, якщо ви обрали кіно-жанр лялькової або пластилінової анімації. 

Зрозуміло, що процес створення та фіксації зображень таких рухомих об’єктів дуже трудозатратний. Кожен кадр треба створювати окремо. Потім зводити всі отримані фото слайди у плівку і тільки тоді можна побачити результат за допомогою кіноапарата.

З появою комп’ютерних технологій з’явилась можливість делегувати машині малювання всіх проміжних станів якогось графічного об’єкта. Ми задаємо лише початковий та (або) кінцевий стан, та деякі додаткові параметри процесу. Дана технологія називається – інтерполяція. Таким чином зараз створюються всі 3D-мультфільми та спецефекти в кіно.

Також не треба забувати чудові спецефекти створені за допомогою монтажу, моделювання, «зеленого екрану» та технології аватарного захвату руху.

На фото нижче приклади "кіно чудес". Добре видно, що в сучасному фантазійному кіно широко використовується зелене тло. Пізніше, під час монтажу і постпродакшену замість нього за допомогою спеціального програмного забезпечення можна підставити будь-який інший фон: хочеш компютерну графіку, або гарну природу - обирайте!

На фото нижче приклад використання аватарного захоплення, коли комп'ютер зчитує рухи та міміку актора відеокамерами за допомогою спеціальних маркерів, а потім моделює поведінку віртуальних 3D-кіногероїв і вони повністю оживають. Фільм "Аватар" памятаєте ? Отож, бо! Але і тут без зеленого тла нікуди.

В усіх редакторах презентацій використовуються спрощені версії таких інтерполяційних інструментів. Ми їх будемо називати просто анімаціями.

Всі анімації в PowerPoint діляться на:

• Вхідні (позначені зеленими іконками) – рухи, деформації або трансформації об’єкта які супроводжують його появу на слайді. Ми можемо задавати час, затримку старту, інколи напрям руху, повторюваність.
• Виділення (позначені жовтими іконками) - рухи, деформації або трансформації об’єкта, що дозволяють йому певним чином виділитися на слайді серед багатьох інших. Змінюємо час, затримку та повторюваність.
• Вихідні (позначені червоними іконками) – рухи, деформації або трансформації,щоі супроводжують зникнення об’єкта зі слайду. Також, як і в вхідних змінюємо час, затримку старту, напрям руху, повторюваність.
• Шляхи переміщення (позначені білими іконками) дозволяють довільним чином рухати об’єкт на слайді. При цьому ми можемо задавати траекторію, час, затримку старту, прискорення, повторюваність руху.

Нібито не багато, але якщо ввімкнути фантазію то можна сконструювати достатньо складні анімаційні «фільми». В сучасному андерграунд мистецтві є прецеденти, коли за допомогою PP створювали цілі мультики.

Подібно до відео та аудіо редакторів в PP є трекер-редактор (тут він називається «Область анімацій»). За допомогою нього можна наглядно уявити часові характеристики анімаційних процесів, їх групування, прив’язку до запускальних подій-тригерів тощо. Кожна анімація зображена прямокутником-кліпом, причому всіма характеристиками легко керувати просто переміщуючи мишкою сам кліп, або його кінці.

Незабуваємо про редактор шарів, який знаходиться в меню «Засоби малювання» -> «Область виділення», про який ми говорили на першому занятті курсу. В цьому редакторі можна легко виділяти глибоко заховані об’єкти, оцінити статус та ієрархію їх групування. Налаштувати порядок їх накладання та видимості.

Також важливо визначитись з тим що запускає на виконання анімацію. Є три стандартних тригери:

• Клацання мишкою. Якщо прийшла черга анімації прикріпленої до даного тригера, щойно ви клацнете лівою кнопкою миші або клавішами пропуску чи Enter, всі процеси на екрані зупиняться та буде запущено дану анімацію. ( На області анімацій ліворуч ви побачите іконку мишки)
• З попереднім. Дає можливість об’єднати дану анімацію з попередньою, або, якщо вона перша по порядку, разом із моментом початку слайду. Вони стартують синхронно. ( На області анімацій ліворуч зображення немає)
• Після попереднього. Дана анімація відбудеться зразу після попередньої. (На області анімації ліворуч іконка годинничка). Даний тригер залежить від часу виставленого за допомогою переміщеного лівого краю кліпа і є по суті асинхронним.

Для тонкого налаштування часових характеристик життєвого циклу анімацій (так званого «таймінгу») можна використовувати шкалу часу внизу області анімації.

На завершення теоретичної частини майстер-класу ми розглянули можливість створення користувацьких тригерів (в PowerPoint вони називаються «переключатели»). Вони можуть бути пов’язані із подіями клацання по будь-якому об’єкту на слайді, та запускати будь-яку анімацію. За допомогою користувацьких тригерів можна створювати дуже складні інтерактивні презентації , ігри, дидактичні електронні посібники тощо.

Також розглянули переходи між слайдами. Переход (англійською –«transition») – це вхідна анімація цілого слайду як окремого об’єкту. При чому, всі об’єкти, що містяться на слайді будуть рухатись , деформуватися або трансформуватися разом із батьківським контейнером – тобто слайдом. Важливо, що всі анімації дочірніх об’єктів, поміщених у слайд, почнуться зразу після процесу переходу.

На фото нижче приклад переходу між слайдами. Зображення попереднього слайду при цьому розбивається на частини та зазнає глибоких трансформацій, рухів тощо. Переходи  достатньо ефектні.

Ми можемо налаштувати тригер-запускник переходу. Це «клацання мишкою», або «після попереднього». (По зрозумілим причинам, тригеру «з попереднім» не може бути, бо кілька слайдів запустити одночасно не можливо).

Особливо важливо навчитись налаштовувати час «життя» слайду, якщо використовується атоматичний послідовний перегляд презентації.

В практичній частині майстер-класу були створені три слайди, що демонструють використання анімацій не з метою декорувати чи «оживити» щось на екрані, а з метою перетворення анімацій в дієвий інструмент для створення методичних посібників, рухомих моделей чи віртуальних пристроїв. Ми використовували тонкі налаштування параметрів та таймінгу слайдів.

1 слайд. Створили модель стрілочного секундоміра (нерухомий циферблат та стрілка, що рівномірно обертається з періодом 60 с за один оберт) який запускається клацанням мишки та «працює» 3 хв. Після цього на екран виводиться якась фігура з попередженням про завершення відведеного часу. Може бути використана для підрахунку часу проведення шкільних конкурсів, змагань, іспитів тощо.

2 слайд. Створили модель Сонячної системи. Розмістили в центрі слайду фігуру «Сонце», а поруч в ряд, кружечки, що моделюють 5 планет - Меркурій, Венеру, Землю, Марс, Юпітер. Використовуючи анімації руху, заставили «планети» рухатись по концентричним орбітам навколо «Сонця» в періодами, що приблизно нагадують реальні. Всі планети стартують одночасно при клацанні мишкою. Дана модель може бути використана на уроках астрономії, фізики чи природознавства для пояснення закономірностей взаємного розміщення планет та руху (протистояння, «парад планет», елонгація, сполучення, закони Кеплера тощо).

3 слайд. Створили навчальний посібник з арифметики де відповідь написаного рівняння, що розміщена праворуч знаку рівності затуляється непрозорою фігурою. При клацані по ній вона повинна повільно зникати. Таким чином учні зможуть побачити правильну відповідь. Таким чином можна створити слайди для уроків повторення, конкурсів, вікторин.

Вам потрібно повторити ці три слайди в свому домашньому завданні. Презентацію висилаємо, як завше, за адресою metiska64@gmail.com

Високий рівень майстерності володіння анімаціями в PowerPoint може бути порівняним із кіномонтажем або навіть з сценарним програмуванням. Тому завдання з використанням анімацій та тригерів в PowerPoint користуються великою популярністю під час Всеукраїнських олімпіад з інформаційних технологій.